Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Обанкаротилось ли христианство (фрагмент2). - Leon_50 Я еврей,верующий во Христа Спасителя всего мира, КУоторыцй силою Духа Святого был воскрешен и теперь находится по правую руку от Бога Авраама, Исаака и Иакова до намеченного Богом времени, чтобы судить всякую плоть внутри каждого нас. А птока я прихожанин общиныя "Овлей рахамим" в Кирьят-Яме.
Проза : Брат - Олег Панферов Иногда становится интересно, как бы сложила судьба, если бы жили не мы, а наш неродившийся брат? Кем были бы его друзья, каков был бы его круг общения? Каким был бы мир вокруг?
